На ранніх посівах відмічається осередкова шкідливість личинок злакових мух, яких виявляли на 28% обстежених площ за середньої чисельності 2-6 екз. на кв.м. Пошкоджено 2-8% рослин. У Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Черкаській, Чернігівській областях борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями охоплено 2-3% рослин озимої пшениці та ячменю. Подальший розвиток та поширення хвороб у посівах озимих культур залежатиме від погодних умов, рівня зволоженості та температурного режиму.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській областях переважно у посівах озимої пшениці, розміщеної після стерньових попередників, триває живлення личинок хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м пошкодили 0,5-3% рослин. Гусениці озимої совки в чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин озимих культур. За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці, гусениць озимої совки на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскуванням дозволеними препаратами.
У посівах озимого ріпаку живляться хрестоцвітні блішки. Ними в чисельності 0,2-2 екз. на кв.м пошкоджено в слабкому ступені 2-8, в крайових смугах посівів до 25% (Запорізька обл.) рослин на 3-27% обстежених площ. Спостерігається активне живлення білокрилки на 4-38% обстежених площ за середньої чисельності 1-3, осередково до 14 екз. на рослину, якими заселено у середньому 2-6, макс. до11% (Дніпропетровська обл.) рослин. Також відмічають шкідливість капустяної попелиці, гусениць капустяних біланів, озимої та капустяної совок на заселених 1-5, в осередках до 14% рослин.
Скрізь рослини ріпаку хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу плямистість, циліндроспоріоз, кореневі гнилі, якими уражено 1-10, осередково 14% (Рівненська обл.) рослин.
Погодні умови, завершення збирання пізніх сільськогосподарських культур, наявність соковитого корму сприяють міграції мишоподібних гризунів на площі озимини, де продовжується наростання їх чисельності, особливо на посівах, які межують з полями кукурудзи, цукрових буряків, лісами, лісосмугами та іншими неорними землями. Тому характер розміщення жилих колоній на посівах озимих зернових та ріпаку переважно з країв полів. На заселених площах озимини нараховується від поодиноких до 1-2, макс. 3 колоній на гектар (Волинська, Тернопільська обл.). У багаторічних травах, неугіддях, лісосмугах, садах та на полях, де не проводився післязбиральний обробіток ґрунту чисельність гризунів становить 2-4, осередково 5-7 колоній на гектарі у господарствах Вінницької, Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Тернопільської, Хмельницької областей.
Враховуючи погодні умови та високий потенціал розмноження мишоподібних, чисельність шкідника буде надалі збільшуватися і становити серйозну загрозу посівам озимини. Для запобігання загрози посівам здійснюють постійний моніторинг за розвитком мишоподібних гризунів, а при перевищенні чисельності 3-5 колоній на гектар проводять боротьбу з ними.
В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 31.10.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 37,5 млн. га, з них 1,1 млн. га - біологічним методом захисту рослин.
Розпочався комплекс заходів проти мишовидних гризунів, наразі оброблено - 53,6 тис .га сільськогосподарських угідь з них:
озимі зернові культури - 21,8 тис. га;
озимий ріпак - 27,5 тис. га;
багаторічні трави - 2,9 тис. га.
інші - 1,4 тис. га.
Хімічним методом проти мишовидних гризунів оброблено - 47,2 тис. га, біологічним методом - 6,4 тис. га.
Еще нет отзывов. Будьте первым!