Вологозабезпечення орного шару ґрунту на полях під озимими достатнє та оптимальне

Станом на 10 жовтня вологозабезпечення орного шару ґрунту на полях під озимими культурами та на площах, призначених під посів озимих культур було достатнім та оптимальним (21-30 мм і більше продуктивної вологи). На більшості площ східної половини території країни запаси продуктивної вологи ще залишалися незадовільними (менше 10 мм) та недостатніми (11-20 мм продуктивної вологи). На багатьох площах Харківської, місцями у Дніпропетровській та Херсонській областях орний шар ґрунту залишався зовсім сухим.

У цілому в жовтні агрометеорологічні умови для вегетації рослин та проведення польових робіт були задовільними. Дощі, які відмічалися майже по всій території країни, поповнили вологозапаси до достатніх та оптимальних показників. Разом з тим, у деяких регіонах, полові роботи проходили повільними темпами через сильні дощі в окремі дні та надмірну вологість ґрунту.

За інформацією Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у господарствах Одеської області продовжується сівба пшениці та ячменю озимих. Оптимальні строки сівби пшениці озимої вже закінчуються, але сівбу необхідно продовжувати, так як врожайність озимих культур навіть за пізніх строків сівби значно вища за урожайність ярих зернових колосових культур.

За спостереженнями науковців Інституту пшениця озима, що висівалась 23 вересня після непарових попередників, має густоту рослин 382-416 шт./м2 та зараз проходить фазу "кущіння". Ріпак озимий, що висівався 29 серпня, залежно від попередника, зараз знаходиться у фазі "утворення 5-9 листків", а за пізньої сівби 23 вересня, завдяки опадам, забезпечив дружні сходи та сформував 4 справжніх листки.

На думку науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН озимі зернові, які посіяно після 10 жовтня, тобто після допустимих строків, будуть вразливими до несприятливих умов перезимівлі та реагуватимуть на час відновлення весняної вегетації ‒ важливо, щоб воно було раннім. Гарні результати забезпечують такі строки, за яких осіння вегетація рослин триває не менше ніж 45-55 діб. Із ростом листків та утворенням бічних пагонів восени підвищується їх морозостійкість. Маючи 3-4 синхронно розвинених стебла, посіви встигають накопичити достатню кількість захисних речовин, зокрема цукрів до припинення вегетації.

Друга декада жовтня характеризувалася прохолодною, але теплішою ніж зазвичай у цю пору погодою, але протягом останніх днів на деяких територіях спостерігали заморозки, місцями на півночі - до 4 0С морозу. Опади переважно у вигляді дощів спостерігалися майже на всій території країни. Лише на сході - їх не було.

Середня температура повітря знаходилася у широких межах - від 4,9 до 14,1 0С і була на 2,1-3,3 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 14,8-22,4 0С, мінімальна - у найпрохолодніші ночі знижувалася до 0-3,0 0С у північних та західних областях та до 13-15,0 0С - у південних. Температура ґрунту на глибині 5 см становила 11,4 0С.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5 0С, що накопичилися з початку вересня, були значно вищими (на 95-200 0С) середніх багаторічних показників і у розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам: у зоні Степу - 555-620 0С при нормі 355-465 0С, у зоні Лісостепу - 455-555 0С при нормі 310-365 0С, на Поліссі - 405-505 0С при нормі 310-320 0С.

За даними наукових установ НААН у другій декаді жовтня у Одеській області опади, що випали 12, 15 і 16 жовтня у загальній кількості становили 25,7 мм (197,7 % від норми другої декади жовтня). Вони сприяли поповненню запасів вологи не лише у посівному, а й більш глибших шарах ґрунту. Така кількість опадів та тепла погода позитивно позначились на проростанні насіння та появі сходів озимих зернових культур, а також осінній вегетації ріпаку та пшениці озимих. Кількість опадів у Київській області становила 4,2 мм, у Житомирській - 7 мм, у Львівській - 11,0 мм.

Дощі, які пройшли у першій декаді жовтня суттєво поповнили вологозапаси у грунті. Так, за даними Украгрометеоцентру у більшості областей декадна кількість опадів становила 133-300 % норми (20-57 мм), в Івано-Франківській, Чернівецькій, Кіровоградській та Запорізькій областях вона була близькою до норми (9-16 мм), у східних, Дніпропетровській та Миколаївській областях за декаду випало 27-69 % норми опадів (4-9 мм).

За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії 6 жовтня у м. Київ було зафіксовано рекордну кількість опадів - 30,6 мм, що на 13,4 мм більше, ніж попередній рекорд 1970 року для цього дня, коли випало 17,2 мм опадів. Найменша кількість опадів за декаду відмічалася у Херсонській області - 8 % норми (1 мм). На метеостанціях Семенівка (Чернігівська обл.) та Жашків (Черкаська обл.), де випало 98 мм та 77 мм, на 27мм та 3 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду жовтня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів у багатьох районах Київської, Чернігівської, Черкаської, Одеської областей, в окремих районах Полтавської, Кіровоградської, Миколаївської, Рівненської та Закарпатської областей досягав 21-42 мм (1-2 декадні норми), місцями на Вінниччині, Черкащині та Київщині - 50-59 мм (1-1,5 місячні норми).