Погодні умови та достатня кормова база сприяють розмноженню та мишоподібних гризунів на полях

Погодні умови та достатня кормова база сприяли розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів. Надпорогова кількість гризунів зосереджена переважно в багаторічних травах та незораних після жнив полях. Так в осередках Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Сумської областей нараховують 3-5 жилих колоній на гектарі. На просапних культурах обліковується по 1-3 колоній на гектарі (Івано-Франківська, ін. обл.). На посівах озимого ріпаку Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Полтавської, Одеської, Чернівецької областей спостерігається від поодиноких нір до 2 колонії на гектар гризунів.

Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є своєчасна зяблева оранка та лущення стерні, що позбавлятиме гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників в місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар необхідно застосовувати зернові та інші отруйні принади.

У Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській областях ранні сходи озимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки, виявлено личинки підгризаючих совок, за чисельності 0,3 екз. на кв. м, якими пошкоджено до 1% рослин. Осередково на падалиці зернових у Одеській, Полтавській, Херсонській, Черкаській областях та на сходах озимини у Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській областях розвиваються імаго і личинки хлібної жужелиці (0,2-1, макс. 2 екз. на кв.м), гусениці озимої совки, які пошкодили 1-3% рослин.

Для попередження пошкодження сходів цими фітофагами та іншими ґрунтовими шкідниками рекомендовано проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними протруйниками. За теплої погоди на озимій пшениці у фазі сходи - 3-й листок та порогової чисельності личинок туруна 1-2, на початку кущіння 2-3 і більше та 2-3 екз. на кв.м гусениць озимої совки проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами.

У Лісостепу та Поліссі 1-3, макс. 5% рослин падалиці пшениці уражено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, які будуть джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2025 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражатимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які вимагатимуть хімічного захисту.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, що пошкодили 2-16% рослин та 0,8-5% качанів. Гусениці продовжують мігрувати у нижню частину стебла, де і буде проходити їх перезимівля. На 3-7% качанів, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз (Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Одеська, Тернопільська, Черкаська обл.). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням на низькому зрізі (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

Переважно в крайових смугах полів озимого ріпаку хрестоцвітими блішками за незначного заселення пошкоджено 1-9, осередково до 18% рослин (Кіровоградська, Миколаївська обл.) у чисельності 0,5-2,2, макс. 3-5 екз. на кв.м. Несправжніми гусеницями ріпакового пильщика чисельністю 0,3- 3, макс. 5 екз. на кв.м пошкоджено 1-6% рослин у слабкому та середньому ступені. У господарствах Дніпропетровської, Рівненської, Чернігівської областей спостерігають шкідливість білокрилки, якою заселено та пошкоджено 1-12% рослин. Подекуди відмічають шкідливість капустяних попелиці, молі, дротяників, гусениць біланів, совок, які пошкодили 2-4% рослин. З хвороб мали прояв пероноспороз, біла плямистість, альтернаріоз, фомоз, чорна ніжка, кореневі гнилі, де ураженість рослин становить 0,3-3% в господарствах Житомирської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Чернігівської областей. Для призупинення подальшої шкідливості фітофагів, попередження розвитку і розповсюдження збудників захворювань посіви рекомендовано оздоровлювати дозволеними у "Переліку" препаратами відповідно до регламентів їх застосування.

На незібраних площах соняшнику дощова погода сприяла розвитку білої та сірої гнилей, якими охоплено 1-6 осередково 12-15% (Кіровоградська обл.) кошиків. Подекуди відмічають ураження 2-9, макс. до 23% рослин фомозом, вертицильозним в‘яненням. Проте інтенсивного поширення хвороби не набули.

На 22-58% обстежених площах цукрових буряків після незначних опадів поширення мали церкоспороз (уражено 7-15, осередками 23-48% (Вінницька, Сумська, Рівненська, Тернопільська обл.) рослин), фомоз (2-10%), борошниста роса, пероноспороз (1-3%). У господарствах Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської областей при обстеженні коренеплодів виявляли паршу (звичайну, пояскову), гнилі (суха, бура, хвостова, фузаріозна), дуплистість, некроз судин на 1-10%. У разі виявлення хворих коренеплодів під час збирання, кагатування слід застосовувати заходи для локалізації і знищення інфекції (сортування, обрізування, знищення уражених залишків, негайне вивезення та швидка переробка).

5-15% рослин капусти пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки, капустяної молі, попелиці та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-17% рослин, йдеться в публікації Держспоживслужби.