Нестача вологи в ґрунті та високі температури сприяли пришвидшенню дозрівання пізніх культур

Нестача вологи в ґрунті та підвищений температурний режим сприяли пришвидшенню дозрівання сільськогосподарських культур, стримували дружнє проростання насіння вже посіяних озимих та проведення в повній мірі посіву запланованих. Погодні умови призупинили розвиток хвороб, перш за все плямистостей та гнилей та посилили шкідливість фітофагів на зріджених посівах озимого ріпаку.

Повсюди на падалиці колосових культур розвиваються та живляться злакові мухи (при косінні сачком уловлювалося 3-5 макс. до 12 екз мух на 100 помахів - Черкаська обл.), попелиці, цикадки, хлібні блішки, інші фітофаги, які надалі за появи сходів озимих зернових завдаватимуть шкоди посівам. В Одеській, Харківській областях відмічається живлення гусениць озимої совки 0,5-2 екз. на кв.м. В степових та лісостепових областях через посуху на полях після стерньових попередників відбувається малоактивне відкладання яєць, відродження та живлення личинок хлібної жужелиці (0,5-1, макс. 2-3 екз. на кв.м в осередках Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської обл.).

Важливе значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

На 2-12% рослин падалиці триває розвиток борошнистої роси, гельмінтоспоріозу, бурої іржі, септоріозу, які проявились в озимині. Стан посівів озимих культур, зокрема зернових (пшениці), значною мірою визначатиметься за дотримання організаційно-господарських та агротехнічних прийомів, а саме системи сівозміни, відповідного попередника, основного обробітку ґрунту з операцією ущільнення поверхні ґрунту для збереження вологи, системи збалансованого за NРК удобрення (основне, передпосівне та підживлення).

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика, якими пошкоджено 1-5% качанів (Івано-Франківська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська, ін. обл.). Гусениці знаходяться в стеблах на висоті 35-50 см від поверхні ґрунту. Гусеницями бавовникової совки за середньої чисельності 0,7 екз. на рослину пошкоджено 1-5% качанів.

Ретельне подрібнення рослинних решток роторними знаряддями перед заорюванням є головним профілактичним заходом для запобігання поширення шкідника в наступній вегетації. Причому ця операція органічно вписується в технологічну схему обробітку грунту в сівозміні.

З хвороб відмічено гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-20% рослин, симптоми ураження пухирчастою сажкою діагностуються у більшості областей на 2-8% рослин, летуча сажка має місце на 1-5% рослин. В порівнянні із аналогічним періодом минулого року в звітному році уражених рослини сажковими хворобами значно менше На качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвивається фузаріоз. В середньому хворобою уражено 1-5% качанів (Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Одеська, Полтавська, Рівненська обл.). Хвороба розвивається на верхніх зернівках качана. На 5% рослин виявлено почорніння судинних пучків, подекуди бактеріоз.

Сходи озимого ріпаку продовжують пошкоджувати хрестоцвіті блішки в чисельності 0,5-2, осередково 3-5 екз. на кв.м. Переважно з країв полів ними пошкоджено 1-7, макс. 12% рослин у слабкому ступені. Несправжніми гусеницями ріпакового пильщика у чисельності 0,5-2 екз. на рослину пошкоджено 1-9% рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди рослинам культури завдають шкоди білокрилка, капустяна попелиця, гусениці біланів, озимої совки, якими пошкоджено 2-6% рослин. Пошкодження рослин стримується токсикацією насіння. Для призупинення подальшої шкідливості фітофагів, попередження розвитку і розповсюдження збудників захворювань посіви рекомендовано оздоровлювати дозволеними у "Переліку" препаратами відповідно до регламентів їх застосування. У господарствах Житомирської, Львівської, Чернівецької областей на 1-4% рослин виявляють прояв альтернаріозу, фомозу, пероноспорозу, кореневих гнилей. За появи ознак хвороб проводять обробки дозволеними до використання фунгіцидами.

На пізньостиглих гібридах соняшнику відмічають захворювання кошиків. Поширення набувають сіра та біла гнилі, якими уражено 1-9% кошиків. Осередково рослини хворіють на фомоз, альтернаріоз, септоріоз, фомопсис, іржу, ознаки яких виявлені на 2-19% рослин. Подекуди у посівах культури відмічають шкідливість соняшникової вогнівки, бавовникової совки, якими пошкоджено до 10% рослин.

На незібраних плантація цукрових буряків внаслідок прохолодних ночей продовжується розвиток церкоспорозу. Ним уражено 2-8, осередково 23-37% (Вінницька, Київська, Рівненська, Сумська обл.) рослин. Подекуди посіви хворіють на фузаріоз, фомоз, якими охоплено 2-7, макс. до 18% рослин. У господарствах Вінницької, Хмельницької, Черкаської областей відмічається ураження 1-6% коренеплодів звичайною та поясковою паршею, хвостовою, сухою та бурою гнилями, дуплистістю.

У плантаціях пізніх строків дозрівання капусти триває розвиток гусениць листогризучих совок, біланів, молей, рослини заселяють блішки, попелиці. Бактеріози (слизистий, судинний) уразили 2-20% рослин. На присадибних ділянках громадян вегетативна частина моркви уражена фомозом. Хворобу виявлено на 11% рослин у слабкому та середньому ступені. На томатах продовжується розвиток альтернаріозу. Хворобою уражено 2,1% рослин у слабкому ступені. Скручування листя виявлено на 15% рослин. Триває подальший розвиток на плодах томатів верхівкової гнилі, уражено 5% рослин, та 5 плодів на кущі, за розвитку хвороби 2%.

Тривала тепла погода та достатня кількість кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав тощо) позитивно впливають на розвиток мишоподібних гризунів у агроценозах повсюди. Надпорогова кількість гризунів зосереджена переважно в багаторічних травах та незораних після жнив полях. Так в осередках Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Хмельницької областей нараховують 3-6 жилих колоній на гектарі. На просапних культурах обліковується по 1-3 колоній на гектарі. На посівах озимого ріпаку Волинської, Житомирської, Чернівецької областей спостерігається від поодиноких нір до 1 колонії на гектар гризунів. Через це кількість гризунів в озимині зростатиме за активізації процесу розмноження, пік якого зазвичай припадає на жовтень-листопад.

З метою упередження розселення гризунів господарства продовжують проводити комплекс агротехнічних заходів, а саме лущення стерні та зяблеву оранку, яка руйнує нори, знищує кормову базу у значній мірі призводить до механічного знищення насамперед молодняку. При наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки дозволеними до використання родентицидами.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 19.09.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 36,2 млн. га, з них оброблено від:

бур‘янів - 16,1 млн. га;

хвороб - 9,13 млн. га;

шкідників - 9,6 млн. га.

Біологічний метод застосовано на площі - 1,1 млн га, десикацію на 0,3 млн га, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.