Скрізь на стерні, багаторічних травах, просапних культурах, неорних землях йде розвиток та шкідливість мишей

Скрізь на стерні, багаторічних травах, просапних культурах, неорних землях відмічається розвиток та шкідливість мишоподібних гризунів за чисельності 1-2, макс. 4-6 (Вінницька, Волинська, Рівненська обл.) колоній на гектарі. За видовим складом переважає полівка звичайна. У посівах буряків, моркви та посадках картоплі, в особистих селянських господарствах, гризунами пошкоджено 3% бульб та коренеплодів. Знешкодження мишоподібних гризунів досягається в першу чергу вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка позбавляє їх корму і надійного сховища. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки родентицидами.

Повсюди на падалиці, у Вінницькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській областях на сходах озимої пшениці відмічається літ злакових мух (6-12 екз. на 100 п.с.), розвиток злакових попелиць, цикадок. В Одеській області триває заселення гусеницями озимої совки ІІ покоління. Шкідником заселено 6% площі за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м. Вікове співвідношення: І - 85%, ІІ -10%, ІІІ- 5%. Незважаючи на посуху, переважно в лісостепових та поліських областях на падалиці виявляють ураження рослин борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, іншими хворобами, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2025 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражуватимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які потребуватимуть хімічного захисту.

В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці (0,5-3 екз. на кв.м Дніпропетровська, Запорізька, Одеська обл.), подекуди відкладання ними яєць. Посушлива погода не сприяє масовому відродженню личинок. Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

Сонячна, тепла та жарка погода сприяла активному розселенню та живленню хрестоцвітих блішок у посівах озимого ріпаку, передусім у крайових смугах полів. На 12-36% обстежених площ культури фітофагом у щільності 0,5-2, макс. 3-5 екз. на кв.м пошкоджено 1-7% рослин у слабкому ступені. Осередково відмічається пошкодження 1-9% рослин личинками ріпакового пильщика, дротяниками, гусеницями озимої совки, біланами. У господарствах Дніпропетровської, Чернівецької областей відмічається заселення 3% рослин білокрилкою. Озимий ріпак за наявності 3-5 блішок на кв.м, за теплої сонячної погоди захищають дозволеними препаратами. У господарствах Тернопільської області на 0,3-1% рослин виявляли ураження чорною ніжкою.

На пізніх посівах соняшника розвиваються біла та сіра гнилі (1-8% рослин), фомоз, септоріоз, пероноспороз, іржа (2-6, осередково до 20% рослин у Кіровоградській, Тернопільській обл.). На 4-10% рослин паразитує соняшниковий вовчок. У степових областях соняшникових вогнівку та шипоноску, гусениць бавовникової совки та лучного метелика обліковують на 5-12% рослин.

Подекуди на незібраних плантаціях цукрових буряків продовжується розвиток церкоспорозу, фомозу, рамуляріозу, борошнистої роси. Ураженість ними становить 2-8, макс. 23-36% рослин (церкоспороз - Волинська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.). У господарствах Вінницької, Хмельницької областей на 4-10% коренеплодів відмічають захворювання паршею (звичайною, поясковою), гнилями (суха, хвостова), дуплістістю.

У посівах зернової кукурудзи завершується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, які за чисельністю 0,5-1 екз. на рослину пошкодили до 5% рослин та 1-8% качанів (Дніпропетровська, Одеська, ін. обл.). Дозрівання врожаю та всихання рослин обмежують шкідливість гусениць. Поряд з цим в південних, східних, центральних, подекуди західних регіонах, качанами кукурудзи живляться гусениці бавовникової совки, які чисельністю 1-3 екз. на рослину пошкодили 1-8% рослин. З хвороб розвиваються гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-10% рослин (Львівська, Рівненська обл.), симптоми ураження пухирчастою сажкою відмічаються у більшості областей на 2-12% рослин, летуча сажка має місце на 1-3% рослин. На качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз (4-6%), подекуди бактеріоз.

Отриманню здорового зерна та збереженню посівних якостей насіння сприятимуть стислі строки збирання, сушіння, уникання механічного травмування зерна, дотримання рекомендованих режимів зберігання.

У посівах сої триває розвиток та живлення гусениць акацієвої вогнівки, листогризучих совок, павутинного кліща. Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, осередково фузаріозом, жовтою та зморшкуватою мозаїкою охоплено 2-10% рослин. За 14 днів до збору врожаю та вологості насіння 35-40% проводять десикацію посівів дозволеними до використання препаратами.

У плантаціях пізніх строків дозрівання капусти триває розвиток гусениць листогризучих совок, біланів, молей, рослини заселяють блішки, попелиці. Бактеріози (слизистий, судинний) уразили 8% рослин, фомоз та пероноспорозу охопили 1-3% рослин. Гідротермічні умови не сприяють ураженню та розвитку фітофторозу, верхівкової гнилі. Макроспоріозом, альтернаріозом уражено до 18% рослин томатів.

На багаторічних травах, неугіддях Дніпропетровської, Одеської, Херсонської областей відмічається літ ІІІ факультативного покоління лучного метелика, яйцекладка та відродження гусениць. На неугіддях інтенсивність льоту складає 3-10 екз. метеликів на 10 кроків, чисельність гусениць 0,5-1 екз. на м2.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.