Опади сприяють поширенню хвороб у посівах озимого ріпаку

Осередково в посівах культури спостерігається живлення хрестоцвітих блішок, капустяної попелиці, білокрилки, гусениць ріпакового пильщика, біланів, підгризаючих совок. Ними заселено та пошкоджено 2-12% рослин у слабкому та середньому ступені. Для запобігання переростання та покращення перезимівлі у фазу 5-6 листків озимого ріпаку рекомендовано провести обробку дозволеними до використання пестицидами.

Погодні умови та забезпеченість повноцінною кормовою базою сприяють реалізації фізіологічних можливостей мишоподібних гризунів (звичайна і гуртова полівки, польова, хатня миші) до розмноження, що уможливлює значне зростання їх чисельності та загрозу нанесення економічно відчутних наслідків незахищеним посівам озимих культур.

Так, у лісостепових та поліських областях відмічається збільшення чисельності гризунів, особливо на площах озимої пшениці та ячменю ранніх строків сівби, які перебувають у фазі кущіння, а також на посівах, які межують із багаторічними травами. Заселеність посівів озимих зернових та ріпаку становить 25%, за середньої чисельності 1-3 жилих колоній на гектарі (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Тернопільська, Хмельницька, обл.). Шкідники заселяють площі всуціль, на деяких ще спостерігається крайове заселення. Пошкодження у вигляді плішин, що змушує господарників нарощувати темпи захисних міроприємств. На обстежених площах садів, багаторічних трав, неорних землях, лісосмуг обліковують 2-4, подекуди до 6 (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Хмельницька обл.) колоній гризунів на гектарі з 2-10 жилими норами в кожній.

У Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Запорізькій, Одеській, Полтавській областях в озимині, розміщеній по стерньовим попередникам, відмічається мляве живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), які за чисельності 0,2-1, в осередках до 2 (Дніпропетровська, Запорізька обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин. Найбільшої шкоди фітофаги завдають пізнім, недружнім сходам культури. Гусениці озимої совки, за чисельності 0,7- 2 екз. на кв.м доживлюються на озимих культурах та пошкодили 0,8-8% (Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська обл.) озимої пшениці та ріпаку. За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними до використання інсектицидами.

В усіх агрокліматичних зонах до 2-10% рослин пошкоджено личинками злакових мух. У південних областях осередково доживлюються злакові попелиці, цикадки. Через зниження температури повітря чисельність шкідників значно зменшилася. Цикадок у крайових смугах полів на 100 п.с. обліковувалося 5-6 екз., в середині посівів до 2 екз. Живлення злакових попелиць проходило на 2-8% рослин за чисельності 1-6 екз. на заселену рослину.

На 7-45% обстежених площ борошнистою росою уражено 1-7% рослин, септоріозом охоплено до 10% рослин, бурою листковою іржею, кореневими гнилями до 1-6% рослин. Скрізь на посівах озимого ячменю гельмінтоспоріозом уражено 2-7% рослин. На рослинах озимого жита у Волинській, Львівській областях продовжується розвиток кореневих гнилей, ринхоспоріозу, якими уражено 1-3%. Для збереження зимостійкості рослин посіви оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами. За потепління (3-5°С) та достатньої зволоженості повітря (90-100%) можна очікувати подальшого розвитку хвороб.

Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 16.11.2023 проти мишоподібних гризунів було оброблено - 161,6 тис. га сільськогосподарських угідь, з них:

озимі зернові культури - 77,0 тис. га;

озимий ріпак - 74,0 тис. га;

багаторічні трави - 6,8 тис. га;

інші культури - 3,8 тис. га.

Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено - 122,6 тис. га, біологічним методом - 39,0 тис. га.

Захист сільськогосподарських культур з початку поточного року проведено на площі понад - 38,3 млн га, з них біологічним методом - 1,19 млн га, йдеться у повідомленні Держспоживслужби.