Зростання цін на сирі продукти харчування відновилося - до 3,7% р/р - НБУ

У серпні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 7,5% з 5,4% у липні. У місячному вимірі ціни зросли на 0,6%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Фактичні темпи зростання цін були незначно вищими за траєкторію прогнозу, опубліковану в Інфляційному звіті за липень 2024 року. Водночас фундаментальний інфляційний тиск посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції в серпні зріс до 6,5% з 5,7% у липні.

Пришвидшення зростання споживчих цін зумовлювалося насамперед ефектами гірших цьогорічних врожаїв і впливом вищих витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію та оплату праці. Підтримували ціновий тиск і ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.

Повільніше дешевшали цукор та крупи через вичерпання запасів попередніх високих урожаїв та посушливі погодні умови. Зростання цін на борошно пришвидшилося через зростання вартості сировини та виробничих витрат. Ціни на помідори та огірки зросли під впливом меншої пропозиції. З цієї ж причини, а також через вичерпання впливу чинника високих минулорічних урожаїв швидшими темпами дорожчали деякі овочі борщового набору, кабачки та кісточкові. Зростання цін на молоко пришвидшилося через обмежену пропозицію за одночасного збереження високого попиту з боку молокопереробних підприємств. Зниження цін на яйця й окремі види тваринницької продукції пригальмувало через посилення тиску з боку виробничих витрат, зокрема на енергію.

Ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше. Крім того, пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, ймовірно, через курсовий чинник. Здорожчання тютюнових виробів дещо сповільнилося, проте ціни на них зростали доволі високими темпами, в тому числі під впливом боротьби з тіньовою продукцією. Як і раніше, інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.

Зростання цін на пальне стрімко сповільнилося - до 10,1% р/р.

Така динаміка відображала достатність запасів пального та нижчі, ніж очікувалося, ціни на нафту на світових ринках.

Базова інфляція збільшилася до 6,5% р/р.

Зростання цін на оброблені продовольчі товари пришвидшилося до 7,4% р/р. Значно збільшилися, зокрема, темпи зростання цін на хліб, окремі борошняні та кондитерські вироби через вищі виробничі витрати. Ціни на більшість кисломолочних продуктів, сири та вершкове масло теж зростали під впливом скорочення виробництва молока-сировини, росту закупівельних цін, активізації експорту біржових товарів і відключень електроенергії наприкінці серпня. Також швидше дорожчали окремі імпортні товари, зокрема кава та чай. Ціни на соняшникову олію сповільнили падіння, а на окремі олійні продукти - пришвидшили зростання під впливом цінових тенденцій на світових ринках. Натомість м’ясопродукти дорожчали повільніше завдяки вторинним ефектам від подальшого відновлення у тваринництві.

Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання (на 1,9% р/р), передусім під впливом курсового чинника. Натомість ціни на одяг та взуття знижувалися швидше.

Послуги також дорожчали дещо швидше - на 10,5% р/р під тиском витрат бізнесу на оплату праці та енергію. Зокрема, стрімкіше зростали ціни на послуги з охорони здоров‘я, освітні, транспортні послуги та зв’язку, ресторанів та готелів, з особистого догляду та страхування. Натомість пригальмувало зростання вартості фінансових послуг та експлуатації власних транспортних засобів.

Споживча інфляція в серпні продовжила зростати, але залишалася помірною й була доволі близькою до прогнозу НБУ. Інфляційний тиск зберігатиметься й у наступні місяці через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, поетапне підвищення акцизів та ефекти перенесення девальвації гривні в попередні місяці.

Монетарна політика Національного банку й надалі спрямовуватиметься на збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цілі 5% упродовж наступних років. Цьому сприятимуть заходи НБУ із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку.