Виробництво трьох із п‘яти основних культур залишиться збитковим ха результатми 2023 - дослідження "УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва"

За результатами 2023 року прогнозується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, однак виробництво трьох із п‘яти основних культур залишиться збитковим, йдеться у дослідженні "УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва"

Хоча у 2023 році спостерігається відновлення прибутковості за деякими культурами, адже у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон 2021 року був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур України. Висока врожайність і високі ціни на сільськогосподарську продукцію, а також низькі ціни на матеріально-технічні засоби забезпечили високі прибутки (принаймні для тих, хто здійснив продажі до 24 лютого 2022 року). Отже, успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим.

Найбільший вплив на рівень прибутковості сільськогосподарської галузі України протягом 2022-2023 рр. мали експортна логістика, девальвація гривні та збільшення цін на матеріально-технічні ресурси.

Якщо до повномасштабного вторгнення росії в Україну 95% зернових та олійних культур експортувалися через чорноморські порти, з лютого по серпень 2022 року агропродукція експортувалась лише через дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи до/через країни ЄС із дуже високими витратами на транспортування та перевалку. Чорноморська зернова ініціатива відновила експорт через чорноморські порти України з результатом 33 млн тонн із серпня 2022 року по липень 2023 року, що сприяло зниженню світових цін на продовольство та підтримало спроможність українського агросектору. Відтак призупинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року негативно вплинуло на експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції.

За перші місяці війни 2022 року гривня девальвувала на 30% за курсом НБУ, а за комерційним - навіть більше. Через девальвацію національної валюти знизились витрати на такі складові собівартості виробництва, як орендна плата за землю, витрати на оплату праці, єдиний податок 4 групи тощо, але збільшились ціни на ресурси, такі як паливо, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини та насіння з фіксованою ціною у доларах США або євро.

Ускладнення логістики імпорту ресурсів у поєднанні з високими цінами на енергоносії у 2022 році спричинили додаткові витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин. Постачання палива було особливо проблематичним протягом весни-літа 2022 року. У 2023 році ситуація з більшістю засобів виробництва стабілізувалася, а ціни дещо знизилися. Проте вони не досягли рівня до початку повномасштабного вторгнення. Як наслідок, використання матеріально-технічних ресурсів, особливо добрив, скоротилось.

Щодо інших складових собівартості, орендна плата за землю у 2022 році в національній валюті була такою ж або трохи вищою, ніж у 2021 році. У 2023 році рівень орендної плати за землю зріс приблизно на 5-10%. Більшість господарств не змогли підвищити оплату праці у 2022 році та зберегли її на рівні 2021 року у гривневому еквіваленті. У 2023 році багато аграріїв збільшили витрати на оплату праці на 10-20%, щоб частково компенсувати інфляцію та девальвацію гривні, а також з метою мотивації працівників.

Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023-2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їхня доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні.

Прибуток очікується від вирощування сої, хоча вона займає наразі лише 11% від загальних посівних площ. Також прогнозується незначний прибуток від виробництва насіння соняшнику. Щодо тваринництва, воно залишиться в цілому прибутковим, за виключенням виробництва ВРХ живою вагою.

Дослідження проведене Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструється Світовим банком, та у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ).