Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими на більшості площ достатні та оптимальні
Третя декада жовтня на території України характеризувалася дуже теплою і переважно хмарною, дощовою, з сильним поривчастим вітром погодою, за винятком півдня країни, де опадів майже не було. За спостереженнями Укргідрометеоцентру третя декада жовтня виявилася однією із найтепліших за весь період метеорологічних спостережень на більшій частині території країни, як за рівнем середньої декадної температури, так і за окремі дні, коли середньодобові температури досягали майже весняно-літнього рівня - 11-17 0С тепла, і перевищували норму на 9-11 0С. В Одеській області
21-22 жовтня відхилення від норми було надзвичайним і досягло 12-14 0С. У багатьох областях було перевищено рекорди середньодекадної, середньодобової, максимальної та мінімальної температури повітря попередніх років.
Середня температура повітря знаходилася у межах від 9 до 17 0С і була на 4,4-9,5 0С вище норми. Максимальна температура повітря у східних, північних, Рівненській, Волинській, Львівській, Закарпатській, Полтавській та Запорізькій областях підвищувалася до 19-25 0С тенпла, на решті території - до 26-30 0С, на Миколаївщині та Одещині - до 32-34 0С. У східних, центральних (за винятком Полтавської області), Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, окремих районах Київської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей було досягнуто або на 1-5 0С, у південних областях на 6-9 0С перевищено абсолютний максимум температури повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року. Кількість днів із максимальною температурою 30 0С і вище становила 1-2 дні у Одеській та Миколаївській областях. У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до 2 0С морозу у Сумській області, на решті території - до 0-7 0С тепла.
Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася від 1 0С морозу на сході країни до 6 0С тепла на заході, у найтепліші дні вона нагрівалася до 23-44 0С тепла.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (0-100 см) під озимими культурами на більшості площ північних, західних, в окремих районах Харківській, Полтавської, Кіровоградської та Черкаської областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121-160 мм продуктивної вологи і більше). Задовільне (81-120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення ґрунту відмічалося на більшості площ Дніпропетровської, Харківської, Черкаської, Вінницької, Житомирської, в окремих районах Чернігівської, Сумської та Хмельницької областей, на решті площ воно було недостатнім (51 - 80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). На окремих площах південних областей метровий шар ґрунту був сухий зовсім.
Агрометеорологічні умови, які склалися в останні два тижні жовтня були надзвичайно сприятливими для вже посіяних озимих культур. Майже на всій території країни відбулося суттєве поповнення запасів продуктивної вологи у грунті. За спостереженнями науковців у кінці третьої декади жовтня стан верхнього шару ґрунту на території країни оцінювався як добре, або сильно зволожений, середня температура грунту на глибині 10 см (10-14 0С) була оптимальною для розвитку рослин у фазах "сходи" та "кущіння".
Проведений аналіз стану посівів озимих зернових культур науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН (Дніпропетровська обл.) показав, що рослини пшениці озимої, яку висівали по чорному пару у ранні (10-15 вересня) та оптимальні (15-25 вересня) строки, знаходяться у фазі "кущіння", мають висоту 23-27 см і налічують у середньому 3-4 пагони. Пшениця озима, що висівалася після стерньових попередників, характеризується дещо меншим рівнем розвитку. Так, за раннього та оптимального строку сівби (10-25 вересня) середня висота рослин становить 20-23 см, а кількість пагонів становить 2,5-3,5 шт./рослину. Посіви сівбу яких проводили у кінці вересня - на початку жовтня по різних попередниках налічують 2-3 листки висотою 13-20 см. За пізньої сівби (15 жовтня) рослини пшениці озимої утворили сходи, які залежно від попередника мають висоту 8-12 см та налічують 1-1,5 листки.
За інформацією ННЦ "Інститут землеробства НААН" (Київська обл.) посіви озимих культур після парових попередників перебувають у фазі "сходи", ріпак озимий знаходиться у фазі "6-7 листків". Загалом на сьогоднішній день рослини озимих зернових культур знаходяться переважно у доброму та задовільному стані. У першу чергу це стосується посівів після кращих і удобрених попередників.
За даними агрометеорологів, незважаючи на повернення тепла, фазовий розвиток озимих культур у більшості областей відбувався на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої засухи. Основною фазою розвитку озимих культур було "утворення сходів", на пізніх посівах - "проростання зерна", лише місцями відмічалися фази "3-й листок" та "кущіння". Одночасно на рано засіяних площах, де засухи не було та завдяки високим температурам, створювалися умови для переростання посівів. У південних областях, де панувала аномально тепла для кінця жовтня та суха погода (вдень температура повітря підвищувалася до 30-34 0С), через тривалу засуху агрометеорологічні умови були вкрай несприятливі для завершення посівної компанії та початкового росту вже засіяних озимих культур. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, де період без ефективних дощів тривав понад 2 місяці, у більшості районів останні ефективні дощі спостерігалися ще у першій декаді серпня, а схожі умови були восени 2019 року, йдеться в повідомленні НААН України.
Еще нет отзывов. Будьте первым!