Індія нарощує виробництво цукру після відновлення мусонів

Індія у 2026/2027 маркетинговому році може збільшити виробництво цукру до 33,6 млн тонн, що на 3,6 млн тонн більше порівняно з попереднім сезоном. Відновлення запасів ґрунтових вод після двох поспіль сприятливих мусонів покращило врожайність цукрової тростини та стимулювало розширення посівних площ майже до 6 млн гектарів.

Попри відновлення виробництва, індійський цукровий сектор продовжує працювати в умовах жорсткого державного регулювання.

Уряд контролює закупівельні ціни на цукрову тростину, обсяги реалізації цукру на внутрішньому ринку та експортні поставки, намагаючись утримувати баланс між інтересами фермерів, переробників і споживачів.

Нагадаємо: Індія 13 травня 2026 року перевела режим експорту цукру з категорії "обмежений" до категорії "заборонений" і запровадила повну заборону на експорт до 30 вересня 2026 року.

За інформацією Bloomberg, рішення було ухвалене після погіршення оцінок виробництва цукру в країні.
Влада вирішила захистити внутрішній ринок від дефіциту та інфляційного тиску, незважаючи на те, що Індія є другим найбільшим виробником цукру у світі.

Цукрова галузь Індії жорстко регулюється численними законами та державними програмами, метою яких є балансування інтересів фермерів, цукрових заводів і споживачів. При цьому пріоритетом державної політики залишається стабільність внутрішнього ринку, а не світові ринкові тенденції.

Виробники цукрової тростини захищені від ринкових коливань завдяки механізму Fair and Remunerative Price (FRP) - гарантованій мінімальній закупівельній ціні, яку федеральний уряд щорічно встановлює для фермерів. В окремих штатах діють ще вищі закупівельні ціни. Ця ціна є обов’язковою до виконання, а цукрові заводи повинні розрахуватися з виробниками не пізніше ніж через два тижні після поставки сировини.

Цукрові заводи також не мають права продавати цукор нижче встановленої урядом ціни. Це дозволяє підприємствам покривати витрати виробництва та своєчасно виплачувати фермерам гарантовану ціну FRP. Крім того, уряд контролює обсяги цукру, які кожен завод може реалізувати на внутрішньому ринку, щоб запобігти надлишковій пропозиції.

Кожному цукровому заводу закріплюється певна зона закупівлі, в межах якої він зобов’язаний викупити всю доступну цукрову тростину, а фермери повинні продавати врожай саме цьому підприємству. Така система пояснюється тим, що після збирання цукрова тростина швидко втрачає вміст цукру, тому мінімальна відстань між полем і заводом допомагає уникнути втрат.

Коли уряд вважає, що внутрішнє виробництво достатнє для покриття попиту, він запроваджує високі імпортні мита для захисту місцевих фермерів і переробників від дешевшого імпорту.

У 2026/27 маркетинговому році імпорт цукру прогнозується на рівні 2,4 млн тонн, що на 200 тис. тонн менше, ніж роком раніше. Переважну частину імпорту становитиме сирцевий цукор із Бразилії.

Експортні квоти регулюються таким чином, щоб забезпечити достатню пропозицію для внутрішнього ринку. Водночас уряд реалізує програми постачання цукру за субсидованими цінами для найбідніших верств населення.

Завдяки збільшенню виробництва експорт цукру у 2026/27 МР прогнозується на рівні 3,6 млн тонн, що на 100 тис. тонн більше порівняно з попереднім сезоном.

Основними напрямками експорту залишаються країни Африки, зокрема Судан, Лівія та Сомалі.

Джерело: www.fas.usda.gov